голубець

[ɦolubɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Страва української кухні у вигляді звареного або обсмаженого рулетика з капустяного листя, начиненого м’ясним фаршем із рисом або гречаною крупою, рідше — грибами чи овочами.

  2. Невеликий дерев’яний хрест, часто з двосхилим дашком-головкою, який встановлюють на могилі або на роздоріжжі; насипний могильний пам’ятник у формі стовпа або піраміди.

  3. Рідкісне: голуб, голубок (переважно як ласкаве звертання або в поетичній мові).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. голубці, р. голубця, д. голубцеві, з. голубець, о. голубцем, м. голубцеві, к. голубцю

Більше записів