голубчик

1. Зменшувально-пестливе від «голуб» — ласкаве звертання до чоловіка або хлопчика, що виражає приязнь, симпатію, співчуття або іронію.

2. Назва одного з видів птахів родини голубових (зазвичай стосується молодого голуба або певної породи).

3. (переносне значення) Про людину, яка відрізняється лагідним, добрим, миролюбним характером.

Приклади вживання

Приклад 1:
А Голубчик отвѣщал: — Не могу вѣрить обманщику. Ты мнѣ и прежде сказывал, что в мірѣ солнца нѣт.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Нехай мiй голубчик, мiй жених-удовець нехай сiда на посад сам собi. Василя нема!
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |