Особа, яка тимчасово або постійно очолює збори, засідання, нараду, комісію тощо, керуючи їхнім перебігом.
Особа, яка обіймає вищу керівну посаду в певній організації, установі, колективі (наприклад, голова правління, суду, комітету).
головуючий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
саме намірявся читати один із своїх перекладів, як слово забрав головуючий Григорій Кочур. Його пропозиція зводилась до того, щоб попросити Михайлину Коцюбинську почитати Іванові переклади.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
— До завтра всі вільні, — проскрипів з місця головуючий Казаллеґра, так і не розплющивши очей. ПЕРВЕРЗІЯ 94 (9) XQAS-gd Монсиньйорові уклінно депешую: У неділю, 7 березня, пильнування Респондента було пере брано мною (з огляду на нібито нездужання Церіни).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |