1. (рідко) Бути головою, керівником чогось; очолювати, головувати.
2. (діал.) Розумітися на чомусь, знатися; обізнаватися в чомусь.
головуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (рідко) Бути головою, керівником чогось; очолювати, головувати.
2. (діал.) Розумітися на чомусь, знатися; обізнаватися в чомусь.
Відсутні