Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “головувати“; перебування на посаді голови, керівництво збори, засіданням, організацією тощо.
2. Період, протягом якого особа або держава виконує обов’язки голови, керівного органу міжнародної організації, об’єднання тощо.
Приклад 1:
У перший же рік свого головування Олілла оголосив, що головним напрямком діяльності компанії віднині стають мобільні телефони і телекомунікації. Таким чином , компанія сфокусувалася на одних видах діяльності за рахунок інших.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”