1. Людина, яка професійно займається забоєм худоби, м’ясник.
2. Переносно: жорстока, безжальна людина; той, хто вбиває людей або призводить до їх масової загибелі.
3. Історично: найманий воїн, бандит, розбійник (заст.).
головоріз
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
проте він головоріз ще й п’яниця. — Добре тобі спинатись, — озветься , — а мене попоб’є і пропало.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |