головач

1. Великий гриб родини печерицевих з кулястою або яйцеподібною плодовою частиною, що вживається в їжу переважно в молодому віці (род. Calvatia).

2. Рід риб родини бичкових з великою сплощеною головою, поширений у басейнах Чорного та Азовського морів (род. Neogobius).

3. Розм. Людина з незвичайно великою головою; головастик, головань.

Приклади вживання

Приклад 1:
2 Захожай В.В., Головач Н.А. Статистичний аналіз і прогнозування на ринку банківських послуг// Економіка і управління.-1998, №1-С.86-92.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |