голоцен

Приклад 1:
років ФАНЕРОЗОЙ Кайнозой Четвертинна Неоген Голоцен ≈ 0,012- 0 Плейстоцен ≈ 1,8- 0,012 Третинна Пліоцен ≈ 5,3-1,8 Міоцен ≈ 23-5,3 Палеоген Олігоцен ≈ 34-23 Еоцен ≈ 56-34 Палеоцен ≈ 65-56 Мезозой – Крейда 2 відділи ≈ 145-65 Юра 3 відділи ≈ 200- 145 Тріас 3 відділи ≈ 250- 200 Палеозой – Перм 3 відділи ≈ 300- 250 Карбон 6 відділів ≈ 360- 300 Девон 3 відділи ≈ 416- 360 Силур 4 відділи ≈ 444- 416 Ордовик 3 відділи ≈ 488- 444 Кембрій 4 відділи ≈ 542- 488 Докембрій ПРОТЕРОЗОЙ Включає 3 ератеми (ери) – Включає 10 періодів – ≈ 2500- 542 АРХЕЙ Включає 4 ератеми (ери) – – Нижня межа не визначена ≈ 3600- 2500 44 Так, еон Фанерозой – це час виникнення і розвитку тварин та вищих рослин. Він поділяється на три ери: Палеозойська ера – 542-250 млн.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Таблиця 2 Схема імовірного зіставлення четвертинних відкладів Східноєвропейської (Руської) рівнини та Альп Епоха Альпи Східноєвропейська (Руська) рівнина Приблизне датування, тисяч років тому Голоцен Післяльодовиковий період ≈ 0-10 Плейстоцен Вюрм ІІ Валдайське (Покровське) зледеніння Осташківське зледеніння ≈ 24-10 Вюрм І-ІІ Молого-Шекснинське міжльодовиків’я ≈ 50-24 Вюрм І Тверське (Калінінське) зледеніння ≈ 70-50 Рисс-Вюрм Микулинське міжльодовиків’я ≈ 110-70 Рисс ІІ Дніпровська льодовикова епоха Московське зледеніння ≈ 170-110 Рисс І-ІІ Одинцовське міжльодовиків’я ≈ 170 Рисс І Дніпровське зледеніння ≈ 250-170 Перехідний період, часто відбувається різка зміна потеплінь і похолодань ≈ 370-250 Міндель- Рисс Ліхвінське міжльодовиків’я ≈ 420-370 Міндель Окське (у деяких джерелах названо Московським) зледеніння ≈ 480-420 Гюнц- Міндель Біловезьке міжльодовиків’я ≈ 530-480 Гюнц Донське зледеніння ≈ 680-530 Четвертинна система, як згадувалося вище, позначається літерою Q (від quarter). Найвідомішими є пліоценові – постпліоценові (N + Q1) червоно-бурі глини (N – неоген).
— Тютюнник Григорій, “Вир”