голостеблий

1. (про рослини) Такий, що має стебло без листя або з дуже незначною кількістю листків.

2. (у ботанічній номенклатурі) Використовується як друга частина складених наукових назв рослин, що позначає ознаку голого стебла (напр., *молочай голостеблий*).