Значення
-
(муз.) Рух голосів у багатоголосній музичній фактурі, а також правила та принципи організації такого руху, спрямовані на досягнення гармонійної цілісності та мелодійної самостійності кожного з голосів.
-
(фон.) Сукупність правил та закономірностей зміни висоти тону голосу (мелодіки) під час мовлення, що формує інтонаційний контур фрази або висловлювання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. голосоведення, р. голосоведення, д. голосоведенню, з. голосоведення, о. голосоведенням, м. голосоведенні, к. голосоведення