1. Жінка, яка голоси́ть (плаче, причитає) на похоронах, поминках або інших траурних обрядах; професійна плакальниця.
2. Переносно: жінка або дівчина, яка надмірно скаржиться, нарікає або постійно плаче.
голосільниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |