голосільниця

[ɦolosilʲnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Жінка, яка голоси́ть (плаче, причитає) на похоронах, поминках або інших траурних обрядах; професійна плакальниця.

  2. Переносно: жінка або дівчина, яка надмірно скаржиться, нарікає або постійно плаче.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. голосільниця, р. голосільниці, д. голосільниці, з. голосільницю, о. голосільницею, м. голосільниці, к. голосільнице

Більше записів