1. (іст.) Піший вояк, піхотинець у козацькому війську, який не мав коня та служив у піших підрозділах (запорозьких чи реєстрових).
2. (перен., розм.) Піший мандрівник, пішохід; той, хто пересувається пішки, без транспорту.
голопут
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |