1. Повністю оголений, без жодного одягу; цілком голий.
2. Позбавлений рослинності, листя, вкриття; абсолютно оголений (про поверхню, предмети).
3. Переносно: позбавлений чогось необхідного, багатства, прикрас; дуже бідний, пустий, оголений.
голісінький
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А я стою проти нього — ні в сих ні в тих — голий-голісінький і тільки лопушком себе прикрашаю… Лопушком-с. Замовк Сичов і довго дивився кудись під стіл, потім, немов прокинувшись, ковтнув востаннє горілки й промовив по-иншому, навіть не тенором, а баском поважним: — Так-то, громадяни мої дорогі… Важко людині поєднати особисте з громадським — щось чомусь поступитися мусить.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |