голінний

1. Стосовний до Голіна, пов’язаний із цим населеним пунктом (наприклад, голінська земля, голінські літописи).

2. Стосовний до давньоруського племені голінь (голядь), що мешкало в басейні ріки Протви, а пізніше — у верхів’ях Оки.

Приклади вживання

Приклад 1:
О, голінний, завзятий чоловік! В кірці води дявола утопить, не то що в Дніпрі.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: прикметник () |