Значення
-
Зменшувально-пестлива форма від слова “голина” — невелика ділянка, позбавлена рослинності, голе місце (наприклад, у лісі, на полі).
-
Рідкісне позначення частини ноги від коліна до щиколотки (синонім до сучасного “гомілка” або “литка”), що вживається переважно в діалектах або поетичній мові.
-
Власна назва географічних об’єктів (наприклад, урочищ, полян, річок) в Україні, утворена від апелятива “голина”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. голінка, р. голінки, д. голінці, з. голінку, о. голінкою, м. голінці, к. голінко