голінка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “голина” — невелика ділянка, позбавлена рослинності, голе місце (наприклад, у лісі, на полі).

2. Рідкісне позначення частини ноги від коліна до щиколотки (синонім до сучасного “гомілка” або “литка”), що вживається переважно в діалектах або поетичній мові.

3. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, урочищ, полян, річок) в Україні, утворена від апелятива “голина”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |