1. Рослина з родини гвоздикових, що має голі стебла та листя, зокрема вид Holosteum umbellatum, який росте на сухих схилах, кам’янистих місцях.
2. Місцевість, де переважно росте голечник; кам’яниста або піщана ділянка зі скупченням цієї рослини.
голечник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |