голбець

1. У традиційному українському житлі — дерев’яна конструкція, сходова комора або невелика закрита прибудова біля печі, що веде до підпілля (льоху).

2. Застаріла назва для підпілля, льоху або погреба, доступ до якого влаштований зсередини хати.

3. У поховальній обрядовості — дерев’яний, кам’яний або земляний насип (могила), курган, а також дерев’яний хрест або пам’ятник на могилі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |