год

Приклад 1:
5 березня, близько 9-ї год ранку, ми разом із Респон­ дентом вирушили до Венеції універсальним автомобілем четвертого покоління серії«Мантікора».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Та ще ж i те знай­те, що пан Пiст­ряк суть пи­сар: два­над­цять год учив­ся у дя­ка в шко­лi: у год вчис­тив гра­ма­ти­ку, два го­ди вчив час­ло­вець, пiвч­вар­та* (*Три з по­ло­ви­ною.) го­да си­дiв над псал­ти­рем i з мо­лит­ва­ми зов­сiм вив­чив, та пiвп’ята* (*Чо­ти­ри з по­ло­ви­ною.)
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
го­да вчив­ся пи­са­ти, а цi­лi­сiнький год вчив­ся на що­тах; а про­меж тим, хо­дя­чи на кри­лас, по­няв гла­си, i єрмо­лой­нi дог­ма­ти­ки, i Ско­во­ро­ди­нi хе­ру­вимськi, ту­ди ж за дя­ком i пiд­дя­чим ок­се­лен­тує* (*Вто­рує, пiдс­пi­вує.) i Пав­ла чте­нiє, ко­ли не­ба­гацько зак­ла­док, ут­не на всю церк­ву го­лос­но; а вже на рi­чах так бой­кий, що як роз­го­во­риться-роз­го­во­риться, та усе не поп­рос­ту, усе з пи­сан­ня, так i наш отець Кос­тян­тин, да­ром що до син­так­си­су хо­див, слу­ха йо­го, слу­ха, та здвиг­не пле­чи­ма, та й вi­дiй­де вiд нього, ка­жу­чи: “Хто те­бе, чо­ло­вi­че, зна, що ти там го­во­риш!”
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”