гобель

1. Ручний столярний інструмент для обробки дерева, що складається з дерев’яної або металевої колодки з закріпленим у ній сталевим різцем (лезом); призначений для вирівнювання, згладжування поверхні та зняття тонкої стружки.

2. Рідкісне, застаріле позначення самого процесу обробки дерева цим інструментом — обгоблювання, стругання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |