Словник Української Мови
Буква
1. Продукт розкладання органічних речовин під дією мікроорганізмів, що характеризується неприємним запахом і руйнуванням структури; трухлявина, перегнила маса.
2. Переносно: моральний розклад, внутрішня розбещеність, деградація в суспільстві, колективі або окремій людині.
3. У лісівництві та садівництві: хвороба дерев, що викликається грибами і призводить до розкладання деревини; трухлявина в живому дереві.
4. У розмовній мові: щось погане, непридатне, неякісне або застаріле.
Приклад 1:
— аби не так для надто пискатих, — на щастя, розсварених націоналістично-буржуазних гавкунів з-за кордону, — як для щиросердих, розмагнічених рятівною віддаллю від братнього раю м’якодухих селепків в оазі західньої законности, зневажуваної кнурячими писками червоних чингісханівців, для яких єдина законність — нагаї й насильство, а решта гниль; — для щиросердих селепків, ладних на перший посвист щуролова повірити у веселкову торохту, — а як не повірити, коли з кожної ворітниці тільки й дмухають добре плачені бурякові сурми про безклясовий рай, хоча в кожному червоному раю, щойно дориваються до влади послідовники бородача, одразу ж летять голови праворуч і ліворуч, ледве встигають зрівнювати з землею братні могили! — аби сяке-таке алібі, — людський мозок?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
…У недiлю тьотя Бася кричала: — Я не поведу дiтей на цю буржуазну гниль! Її не послухали й повели дiтей.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”