гнучи
[ɦnut͡ʃɪ] Дієприслівник
Буква:Г
Значення
-
(від “гнути“) Робити гнучким, надавати здатності згинатися без ушкоджень; піддавати обробці для підвищення еластичності (наприклад, гнучи деревину для бондарства).
-
(переносно) Підкоряти чиєсь бажання, волю; примушувати до послуху, покори; приборкувати.