1. Місце, де зберігають, складають або готують гній (перегній) для добрива; компостна купа.
2. (у переносному значенні) Місце, де зосереджено щось огидне, морально нечисте, розбещене; вогнище розпусти, розтління.
Словник Української Мови
Буква
1. Місце, де зберігають, складають або готують гній (перегній) для добрива; компостна купа.
2. (у переносному значенні) Місце, де зосереджено щось огидне, морально нечисте, розбещене; вогнище розпусти, розтління.
Приклад 1:
Колись пустка-хата – тепер будинок пустиня-город – грядка квіток; гноїще-двір – тепер зелений та чистий, кругом облямований коморами, загородою, сараєм, хлівцями… Аж заплаче Мотря з радощів… – Колись як жилось… А тепер?.. Слава тобі, господи!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”