гноєзбірник

1. Спеціальна ємність або резервуар для збору, тимчасового зберігання та подальшого вивезення рідких гнойових стоків із тваринницьких приміщень (гноївки).

2. (У техніці) Елемент каналізаційної системи, призначений для збору та відведення стічних вод із забрудненими речовинами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |