гнома

[ɦnomɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. У давньогрецькій поезії — короткий, афористичний вислів, сентенція, що містить життєву мудрість або моральне настановлення; також — короткий, уривчастий вірш гномічного характеру.

  2. У віршознавстві — стихотворний розмір у давньогрецькій та латинській метриці, що складається з комбінації довгих та коротких складів (наприклад, хорей з ямбом).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гном, р. гнома, д. гномові, з. гнома, о. гномом, м. гномі, к. гноме

Більше записів