Словник Української Мови
Буква
1. Систематичне приниження, утиск, переслідування когось; моральний або психологічний тиск, спрямований на підпорядкування, залякування або зниження гідності людини.
2. Утиск, обмеження у правах, перешкоджання нормальному розвитку або діяльності кого-, чого-небудь.
Приклад 1:
На Правобережній Україні в 60-х роках досяг апогею гайдамацький рух, спрямований проти феодально-кріпосницького та національно-релігійного гноблення з боку польської шляхти. Він викликав прояви протесту і на Лівобережній та Слобожанській Україні, де придушувався так само жорстоко, як і на Правобережжі.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”