Словник Української Мови
Буква
1. Місце, де птахи гніздяться, будують гнізда та виводять пташенят; колонія птахів, що гніздяться разом.
2. (у спеціальному вжитку) Термін, що позначає колонію або скупчення гнізд певних видів птахів (наприклад, чапель, бакланів, ластівок) на деревах, скелях або в очеретах.
Приклад 1:
Моє величне, моє прегарне, болюче й втихомирливе, трагічне й шляхетне, розтерзане й живуще, вимучене і невмируще, неповторне, заглиблене в суть життя, якоюсь таємничістю солодкою овіяне, віковічну істину в собі приховуюче, мужнє і ласкаве моє місто, — ясне, земне і в той же час химерне гніздовище усіх скорбот і радощів, усього сенсу життя й боротьби моїх пращурів і мого народу. Я стаю ось перед тобою і почуваю себе перед твоєю величчю маленьким, непомітним, але ти мені знову даєш сили.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”