Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Те саме, що гноєвик — гриб-паразит родини печерицевих, що росте на гною або перегнилій органічній речовині.
2. (діал.) Місце, де зберігають гній; гноївка, гноїще.
3. (діал., перен.) Про людину, яка живе в бруді, неохайно або має гидкі звички.
Приклад 1:
Під час ревізії порожнини очеревини з приводу перитоніту 207виявлено обмежений гнійник біля кореня брижі сигмоподібної кишки. В якому утворенні очеревини він знаходиться?
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”