гнівник

1. Той, хто часто гнівається, схильний до гніву; людина гнівливого характеру.

2. (заст.) Той, хто викликає гнів, роздратування в когось; об’єкт гніву.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |