глизявий
[ɦlɪzjɑʋɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
- (Лінгвістика) –
(Про людину) Який має великі, витріщені очі; вилуплені, вирячені.
- (Лінгвістика) –
(Переносно, розм.) Який виглядає наляканим, збентеженим або глупуватим (переважно через вираз очей).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. глизявий, р. глизявого, д. глизявому, з. глизявого, о. глизявим, м. глизявім