глютин

[ɦljutɪn] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (біохімія) Проста білкова речовина рослинного походження, що міститься в насінні злаків (особливо в пшениці та житі), не розчинна у воді, але розчинна в розведених лужних розчинах; один з білків клейковини.

  2. (заст., діал.) Клей, клейовий розчин, особливо для склеювання паперу або дерева.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. глютин, р. глютину, д. глютинові, з. глютин, о. глютином, м. глютині, к. глютине

Більше записів