1. (діал.) Тонка гілка, паличка, прутик; лоза.
2. (діал.) Стержень, спиця, на яку намотують нитки при прядінні.
3. (діал.) Назва різних тонких, довгих предметів (наприклад, голка, спиця, шпилька).
4. (діал., перен.) Висока, тонка, худа людина.
глиця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«За мною Київ тягнеться у снах…» За мною Київ тягнеться у снах: зелена глиця і темнава червінь достиглих черешень. Не зрадьте, нерви: попереду — твій крах, твій крах, твій крах.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: іменник (однина) |