глиця

[ɦlɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (діал.) Тонка гілка, паличка, прутик; лоза.

  2. (Техніка) –

    (діал.) Стержень, спиця, на яку намотують нитки при прядінні.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал.) Назва різних тонких, довгих предметів (наприклад, голка, спиця, шпилька).

  4. (Лінгвістика) –

    (діал., перен.) Висока, тонка, худа людина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. глиці, р. глиці, д. глиці, з. глицю, о. глицею, м. глиці, к. глице

Більше записів