глицар

[ɦlɪt͡sɑr] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    (іст.) У середньовічній Європі, особливо в Німеччині — лицар, який належав до військово-лицарського ордену та носив характерний плащ із червоним хрестом (рівностороннім або лапчастим).

  2. (Історія) –

    (перен., заст.) Військовий лицар, воїн-хрестоносець; також взагалі лицар, рицар.

  3. (Література) –

    (перен., рідк.) Про людину з високими моральними якостями, яка дотримується суворих принципів честі та благородства; лицар.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. глицар, р. глицаря, д. глицареві, з. глицаря, о. глицарем, м. глицареві, к. глицарю

Більше записів