1. Який містить глину або складається з неї; багатий на глину.
2. Який має властивості, схожі на глину (щодо ґрунту, породи); важкий, щільний, в’язкий.
глинистий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Це набухаючий глинистий мінерал. Переважає сере д глинистих мінералів у чорноземній (більш жаркій) зоні, утворюється в осадових породах за лужної та нейтральної реакції.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |