1. Місце, де добувають глину; глиняний кар’єр.
2. Велика кількість глини, скупчення глини на якомусь місці.
3. Застаріле або діалектне позначення гончарної майстерні, де виробляють посуд з глини.
Словник Української Мови
Буква
1. Місце, де добувають глину; глиняний кар’єр.
2. Велика кількість глини, скупчення глини на якомусь місці.
3. Застаріле або діалектне позначення гончарної майстерні, де виробляють посуд з глини.
Приклад 1:
Бачите, під ним біліє глинище, І тоді ідіте межею, аж до економічеської брами, а від неї посадкою вже просто до панських дверей. Ну, прощайте.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”