глибинність

1. Абстрактний іменник, що позначає властивість бути глибоким, наявність значної глибини (у прямому або переносному значенні).

2. У мистецтві та гуманітарних науках — характеристика твору, образу чи аналізу, що свідчить про наявність у ньому важливих, суттєвих, часто прихованих або універсальних смислів, ідей або психологічних мотивацій.

3. У техніці та природничих науках — властивість, що характеризує здатність пристрою чи методу досліджувати, аналізувати або охоплювати явища на значній глибині (наприклад, глибинність розвідки, глибинність аналізу даних).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |