глибокозадньоязиковий

1. (У фонетиці) Такий, що утворюється задньою частиною спинки язика, піднятою до м’якого піднебіння або язичка.

2. (Про приголосні звуки) Які належать до задньоязикових і артикулюються найглибше в порожнині рота (наприклад, українські [г], [к], [х]).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |