Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник, що означає дуже глибоко, на значну глибину; уживається для посилення значення слова “глибоко” та вираження певної ніжності чи зменшувальності.
2. (Переносно) Проникливо, всебічно, до самої суті; зосереджено і серйозно (наприклад, про думку, роздуми).
Приклад 1:
Галявина і Куріпочка тепер, правда, поменшали, бо Петро ж таки відчмакав від них у пущу вже глибоченько, та все ж таки він їх побачив: у тихій малиновій розлитій зорі їх було видно ясно. Навіть сірий Куріпочка стояв геть-чисто увесь малиновий, ніби щойно, проклятий, народився!..
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”