Словник Української Мови
Буква
1. Глибока частина водойми, найглибша ділянка річища, озера, моря тощо; глибоке місце.
2. Глибокий провал, западина, улоговина на земній поверхні; глибока яма.
3. Переносно: глибинні, приховані шари чогось, найсуттєвіша частина явища, процесу, стану (наприклад, глиби душі, глиби історії).
Приклад 1:
Одно до одного – й журба Христина ширшала, вищала, глибшала… Грицькова рада нічого не вдіяла. Грицько сердився, став гримати на Христю – чого вона все журиться.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
Поляки почали наступать, — Йдеться про початок агрес білопольського війська 25 квітня 1920 p. на території Радянської Білорусії і Радянської України, яке за коротка час просунулося на 200 км у глиб України.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Перед Левантиною лежала стежка, що вганялася в глиб гаю з гарних великих дерев. Постояла трохи i пiшла нею.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”