Словник Української Мови
Буква
1. (від власної назви «Глуздів») У спосіб, властивий персонажам фільмів режисера Леоніда Глузова; з гумором, іронією та філософською глибиною, що характеризують його кінематографічний стиль.
2. (заст., від «глузд») Розумно, мудро, з розсудливістю; так, як властиво розумній людині.
Приклад 1:
Од сей бундючкоі Турн речі Безпечно усик закрутив І, зжав свої широкі плечі, Енею глуздівно сказав: «Я ставлю річ твою в дурницю; Ти в руку не піймав синицю, Не тебе, далебіг, боюсь. Олімпські нами управляють, Вони на мене налягають, Пред ними тілько я смирюсь».
— Самчук Улас, “Марія”