глухенький

[ɦluxɛnʲkɪj] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Зменшувально-пестливий варіант до прикметника “глухий” (у значенні 1), що виражає меншу ступінь ознаки або м’якіше, лагідне ставлення до предмета мови: такий, що позбавлений слуху або має дуже поганий слух.

  2. У переносному значенні: такий, що не реагує на щось, не чує, не хоче чути; нечутливий, байдужий.

  3. Про звук: приглушений, невиразний, негучний.

  4. Про місце: віддалений, усамітнений, ізольований, де не чути звичайного життєвого шуму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. глухенький, р. глухенького, д. глухенькому, з. глухенького, о. глухеньким, м. глухенькім, к. глухенький

Більше записів