Значення
- (Лінгвістика) –
У фонетиці: процес перетворення звичайного приголосного звука на гортанний зімкнений приголосний (глотальну змичку [ʔ]), що часто відбувається внаслідок редукції або випадання голосних.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: загальна назва процесів, пов’язаних із діяльністю гортані (глотиса) під час мовлення, зокрема глотальна змичка або гортанний призвук.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. глотизація, р. глотизації, д. глотизації, з. глотизацію, о. глотизацією, м. глотизації, к. глотизаціє