глотити

[ɦlotɪtɪ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Швидко та жадібно ковтати їжу або питво, роблячи при цьому голосні звуки.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: поглинати, поглинати щось у великій кількості або з величезною інтенсивністю (наприклад, про повітря, воду, знання).

  3. (Медицина) –

    Рідко вживане значення: заковтувати, вдихати (наприклад, пил, дим).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. глотити, р. глотитів, д. глотитам, з. глотити, о. глотитами, м. глотитах, к. глотити

Більше записів