Значення
- (Медицина) –
Верхня частина стравоходу, що з’єднує ротову порожнину з гортанню та стравоходом; орган, що бере участь у ковтанні, диханні та утворенні звуків мови.
- (Медицина) –
Рідкісне, застаріле позначення горла як зовнішньої частини шиї.
- (Геологія) –
Переносно: вузький прохід, вхід або звужена частина чогось (наприклад, гірський прохід, гирло річки, вхід у бухту).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. глотка, р. глотки, д. глотці, з. глотку, о. глоткою, м. глотці, к. глотко