Значення
- (Релігія) –
(у християнській релігійній практиці) феномен, що полягає в спонтанному вимовлянні незрозумілих звуків або слів під час молитви, який інтерпретується віруючими як особлива форма спілкування з Богом або говоріння мовою ангельською.
- (Лінгвістика) –
(у лінгвістиці та психології) беззмістовне, часто незв’язне потокове говоріння, що може виникати в стані екстазу, трансу або при певних психічних розладах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. глосолаліз, р. глосолалізу, д. глосолалізові, з. глосолаліз, о. глосолалізом, м. глосолалізі, к. глосолалізе