глосолаліз

[ɦlosolɑliz] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Релігія) –

    (у християнській релігійній практиці) феномен, що полягає в спонтанному вимовлянні незрозумілих звуків або слів під час молитви, який інтерпретується віруючими як особлива форма спілкування з Богом або говоріння мовою ангельською.

  2. (Лінгвістика) –

    (у лінгвістиці та психології) беззмістовне, часто незв’язне потокове говоріння, що може виникати в стані екстазу, трансу або при певних психічних розладах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. глосолаліз, р. глосолалізу, д. глосолалізові, з. глосолаліз, о. глосолалізом, м. глосолалізі, к. глосолалізе

Більше записів