Глосематика — лінгвістична теорія, розроблена данськими вчеными (головним чином Л. Єльмслевом), що розглядає мову як систему суто формальних відношень між елементами, незалежних від їхньої фізичної (звукової) реалізації та позамовного змісту.
Глосематика — напрям у структурній лінгвістиці, що ставить за мету вивчення внутрішньої структури мови як мережі взаємозалежних елементів (глосем), що утворюються на перетині двох осей: парадигматики (відношення вибору) та синтагматики (відношення поєднання).