глобальність

1. Абстрактна іменна категорія, що виражає сукупність якісних ознак, властивих поняттю “глобальний”; всеохопність, цілісність, планетарний масштаб явища, процесу чи проблеми.

2. Філософська та наукова категорія, що означає фундаментальну властивість сучасних систем (соціальних, економічних, екологічних, інформаційних) функціонувати та розвиватися як єдине ціле в масштабах усієї планети.

Приклади вживання

Приклад 1:
Степ виховував розважність, поміркованість, широту душі, глобальність баченого й чутого. Характер юного Вин-ниченка описаний ним самим у багатьох творах для дітей, де фігурують шибеники й зірвиголови.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: іменник (однина) |