1. Процес активного формування єдиного світового економічного, інформаційного та культурного простору, що характеризується зростанням міжнародної торгівлі, інтеграцією фінансових ринків, посиленням міжнародного поділу праці, вільною переміщенням капіталу, товарів, послуг та інформації, а також інтенсивним культурним обміном.
2. Історична тенденція до всесвітньої взаємозалежності країн та народів, що призводить до поступового стирання географічних, політичних та культурних бар’єрів і формування глобальної системи зв’язків.
3. У ширшому соціально-культурному значенні — поширення єдиних стандартів, цінностей, технологій та моделей поведінки по всьому світу, що часто супроводжується явищами як інтеграції, так і культурної уніфікації чи опору їй.