гліцил

1. Органічна хімічна сполука, похідна гліцину, що використовується як компонент у синтезі пептидів та інших біохімічних дослідженнях.

2. Залишок амінокислоти гліцину, що входить до складу пептидного ланцюга або білкової молекули.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |