гліцерин

[ɦlit͡sɛrɪn] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Органічна сполука, прозора, в’язка, солодкувата на смак рідина, що є трехатомним спиртом; широко застосовується в промисловості, медицині та побуті.

  2. (у харчовій промисловості) Харчова добавка (під номером E422), яка використовується як емульгатор, розчинник та підсолоджувач.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гліцерин, р. гліцерину, д. гліцеринові, з. гліцерин, о. гліцерином, м. гліцерині, к. гліцерине

Більше записів