глефа

[ɦlɛfɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    Старовинна холодна зброя у вигляді довгого (до 3 метрів) списа з додатковим бойовим наконечником у формі клинка сокири або ножа, іноді з гачком, яку використовували піхотинці в Європі (переважно у Швейцарії та Німеччині) у XV–XVII століттях для боротьби з кіннотою та пробивання лицарських обладунків.

  2. (Мистецтво) –

    У сучасній термінології (фентезі, рольові ігри, історична реконструкція) — загальна назва для різних видів довгої древкової зброї з масивним однолезовим наконечником, часто асоційованої з образом варвара чи найманця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. глефа, р. глефи, д. глефі, з. глефу, о. глефою, м. глефі, к. глефо

Більше записів