глефа

1. Старовинна холодна зброя у вигляді довгого (до 3 метрів) списа з додатковим бойовим наконечником у формі клинка сокири або ножа, іноді з гачком, яку використовували піхотинці в Європі (переважно у Швейцарії та Німеччині) у XV–XVII століттях для боротьби з кіннотою та пробивання лицарських обладунків.

2. У сучасній термінології (фентезі, рольові ігри, історична реконструкція) — загальна назва для різних видів довгої древкової зброї з масивним однолезовим наконечником, часто асоційованої з образом варвара чи найманця.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |